Національна Демократична партія України допомогла біженцям зі Сходу та дітям з обмеженими можливостями

Першоджерело матеріалу газета РІО-Бердичів

Починати змінювати світ на краще потрібно із себе, переконані представники Національної Демократичної партії України. Перш за все, політики мають припинити дбати виключно про особисті інтереси та ділити омріяні крісла. І почати працювати. Але не задля "галочки" навпроти свого прізвища у виборчому бюлетені, а заради процвітання України. Місце у парламенті - це робоче місце, а не путівка до нового життя, кажуть вони. Наша держава потребує розумних, виважених, активних політиків, які готові до надважкої роботи. Саме з таких складається команда Національної Демократичної партії України.

Вони - молоді, небайдужі, відкриті до простих людей та їхніх проблем. У п’ятницю, 17 жовтня, до Бердичева завітали представниці Національної Демократичної партії України Юлія Громова та Катерина Стукальська. Вони привезли теплий зимовий одяг, взуття та інші речі першої необхідності для родин-біженців зі Сходу, котрі нині мешкають у Бердичівському районі.

Ці люди в нікуди тікали від вибухів, залишали свої рідні домівки. Головним для них було врятувати дітей і відвезти їх подалі від того жахіття. Про те, що брати із собою, тоді мало хто замислювався. Тож нині усі вони були щиро вдячні Національній Демократичній партії України за такі дорогі для них подарунки. Також, представники політичної сили передали маленьким біженцям солодощі, адже знають - вони чекатимуть саме на смачні гостинці. Мами і бабусі тішилися, що тепер їхні діти та онуки готові до зимових холодів, адже мають светри, курточки, чобітки, шапки, шарфи. Та й самі вони більше не мерзнутимуть. Досі із цим були певні проблеми. Дехто приїхав на зустріч у літньому взутті, яке наскрізь промокло, бо на вулиці дощило...

Це неабияк вразило гостей. Кандидат у народні депутати від Національної Демократичної партії України Катерина Стукальська взяла у переселенців координати, аби в подальшому мати змогу підтримувати їх.

Після зустрічі із біженцями, що проходила у місцевому центрі Олександри Ремінної "Талант-Студія", партійниці відвідали "Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами "Насіння Надії". Тут їх зустріли як дорогих гостей, адже Національна Демократична партія України, що за №13 у виборчому списку, не вперше допомагає закладу. За її підтримки раніше вже було придбано спортивний інвентар.

Цього разу вони також приїхали не з порожніми руками, а з подарунками у вигляді обручів (хулахупів), обважнювачів та інших потрібних для реабілітації хворих речей. Працівники закладу і батьки дітей, що його відвідують, щиро подякували Юлії Громовій та Катерині Стукальській, провели для них екскурсію своїм оновленим, відремонтованим приміщенням та вручили партійницям грамоту. На завершення зустрічі представниці Національної Демократичної партії України поцікавились, чого іще для продуктивної роботи не вистачає "Насінню Надії" та пообіцяли надалі посильно допомагати їм.

Найбільша цінність - це громадяни України, наголошують представники вищезгаданої політсили. З їхніми радощами і бідами, з їхнім правом на гідне життя. Політики повинні бачити життя, яке вирує за межами задушливих чиновницьких кабінетів.

"Національна Демократична партія України (№13 у виборчому списку) - це не величезний бездушний механізм із високотехнологічною ієрархією, де люди, що стоять на різних його ступенях, не чують і не розуміють потреб один одного, виконуючи лише вказіки керівництва. Це - молодий, живий, небайдужий до нашого спільного майбутнього колектив, котрий власними силами намагається зробити свою країну кращою. До його складу входять представники української інтелігенції, письменники, діячі мистецтва та аграрії, яким сьогодні непросто забезпечувати Україну якісними продуктами власного виробництва. Також, серед нас є спортсмени, люди з обмеженими можливостями, бізнесмени і колишні працівники правоохоронних структур. Їм обридли корупція, брехня та маніпуляції - усе те, з чим сьогодні у нас асоціюється політика! А така політика набридла! Набридла брехня! Майбутнє в руках у кожного, головне - не опускати їх!", - стверджують представники Національної Демократичної партії України.

Юлія Громова розповіла, що серед її однопартійців є як корінні кияни, так і мешканці західних та східних регіонів нашої держави. Сама вона родом із центральної України, а кандидат у народні депутати Катерина Стукальська - із Донецька. Проте вони поважають один одного і жодних бар’єрів у спілкуванні не мають. Більше того, їх об’єднує бажання бачити Україну країною вільних людей у вільному світі.

"Нині наша держава переживає надскладні часи. І нам боляче дивитися на те, як Україну розривають на шматки. Тому ми почали з малого - із себе. Варто озирнутися навколо та допомогти тому, хто того потребує", - впевнена Юлія Громова.

Екологію душі» оспівували на мистецькому вечорі у Бердичеві «особливі» люди зі всієї України

Дата:2014-10-22 першоджерело телеканал ВІК

Доволі часто трапляється так, що люди, котрі мають інвалідність, своєю енергією та любов’ю до життя можуть послугувати прикладом багатьом тим, кого Бог не обділив здоров’ям. Не бачачи цей світ, вони співають пісень, не чуючи, малюють картини, не ходячи, займаються спортом. Зрештою, живуть, намагаючись при цьому горіти, а не тліти.

Днями саме такі люди зібралися у соціокультурному центрі «На рівних», до якого, серед інших, входять організація інвалідів-візочників «Стимул» та навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння надії». Зібралися лагідного осіннього вечора, аби приділити увагу прекрасному: пісням, віршам, просто цікавому спілкуванню.

Юрій Яремчук, голова БМГО інвалідів-візочників «Стимул»: «У такий важкий для України час, коли йде війна, коли гинуть люди, коли молоді й активні отримують інвалідність, хотілося б хоч на хвилинку заспокоїти свою душу. І сьогодні наші талановиті виступаючі подарують нам таку можливість. Адже кому, як не тим, хто має безліч причин бути незадоволеним цим життям, показувати, як насправді потрібно радіти цьому життю?»

Ірина Чорнобривець, член Наглядової ради центру «На рівних»: «У людей має бути надія, їх має щось спонукати на рух уперед… Правильні речі повинні завал мати місце у цьому житті. Це дуже важливо – і для дітей, і для їхніх батьків, і для тих, хто відчув у цьому проекті єдиний, можливо, шанс до самореалізації. Ми не можемо цих людей цього позбавити, і дуже хочеться, аби цей проект продовжувався і розростався.»

Із «розростанням» проекту організатори вирішили особливо не тягнути: на пісенно-поетичний вечір в осінніх тонах вони, окрім підопічних «Стимулу» й «Насіння надії», запросили чимало гостей. По-перше, своїх сусідів – членів місцевих осередків УТОГ та УТОС, а також талановитих майстрів пісні й віршованого слова з Вінниччини та Тернопільщини. Говорили про те, що усі люди приходять до цього світу для любові, радості й щастя. Про те, що все, що відбувається навколо людини, направлене на те, аби вона навчилася любити. Себе, інших людей, світ, життя. І нагадували: сам Бог – то є Любов.

Їм нечасто доводиться зустрітися усім разом ось так – у затишній залі, під чарівні звуки музики, а вони ж так потребують спілкування і підтвердження своєї потрібності. На жаль, чудовий присмак від цієї зустрічі, нарікають її учасники, псує гіркота розуміння того, що сьогодні переживає Україна. Та недарма вони окреслили свій захід, як своєрідну «екологію душі». Остання, на думку присутніх, має чудодійну здатність зцілюватися під рядки прекрасних віршів, під неповторні мелодії, під щирі й теплі слова…

Тож чому б усім разом не помилуватися гарним осіннім вечором, зіркою, що падає у готовності здійснити чиєсь заповітне бажання, чому б не замислитися над рядками пісні, в яких хтось у цей момент, можливо, повертається з далекого польоту, а хтось навіки відходить до небесної тиші?

Автор: Олександр Єжель

Камера: Віталій Сінєльніков

Осінні барви поезії

Цього року природа дарує нам напрочуд теплу і лагідну осінь, так наче бажає, аби ми насолодилися цим прекрасним мальовничим вернісажем. Тому так тішать око яскраві золото-багряні краєвиди із останніми штрихами минулого літа.

Саме в таку прекрасну пору у двох громадських бердичівських організацій: інвалідів-візочників «Стимул» та «Насіння Надії» виникла ідея влаштовувати щорічний вечір відпочинку «Осінні барви». І це не просто розвага, а й дуже корисний і потрібний захід, бо дає привід людям з особливими потребами зібратися разом, поспілкуватися. А головне, врешті можна облишити тісні, обридлі стіни своєї оселі і відпочити душею, у колі друзів.

Та щоразу такий вечір відпочинку має якусь свою особливу родзинку. «Осінні барви – 2014» запам'яталися учасникам заходу літературною світлицею під назвою «Хай оспівують вірші екологію душі». Свою поезію дарували слухачам автори з Бердичівщини, Вінниці, Тернопільщини і всі вони не просто майстри слова – це люди, котрим поезія замінила цілий світ, тай світ, що здавна названий білим, для багатьох із них потьмянів, або ж згаснув зовсім. Проте вони доводять всім, що навіть в темряві, життя триває і воно, незважаючи ні на що, прекрасне.

Одним із таких чуттєвих гранословів є Сергій Леонідович Блазюк гість із Тернопільщини, котрий неодноразово був учасником різних конкурсів та фестивалів творчо обдарованих людей, а в 2013 році став призером одразу двох міжнародних фестивалів «Азовські вітрила» в місті Бердянську та в творчому конкурсі, що відбувався у Вітебську у номінаціях «Слово» і «Народна пісня». Чоловік живе наосліп, проте серце його, бачить красу світу краще ніж будь хто із зрячих. Учасникам літературної світлиці пан Сергій подарував кілька своїх поезій та виконав пісню «Вставаймо браття, Українці». А вихованці центру «Насіння Надії» влаштували для автора маленький сюрприз і зачитали 3 нові віршика із його дитячих поезій. Це було дуже зворушливо, адже дітки, що мають важкі хвороби, не зважаючи на всі труднощі, намагалися чисто і чітко вимовляти кожне слово і звук, аби передати настрій і вірні інтонації віршів.

Також цього дня до центру «На рівних» навідалась Людмила Дворніцька, поетеса з Вінничини, котра теж має неабиякі творчі здобутки у царині слова. Жінка є переможцем фестивалю «На крилах натхнення» і І туру читацького огляду в системі УТОС 2014 року. Учасникам вечора вона подарувала цикл поезій «Пори року», ніжна, чутлива лірика, перенесла слухачів у прекрасний, неповторний світ природи. Важко було навіть уявити, що пані Людмила вже багато років не бачить усієї цієї краси, оскільки зовсім втратила зір. Та, у віршованих рядках, наче у давніх спогадах оживають всі красоти природного світу.

Крім віршування є ще такий вид мистецтва, як декламація і художнє читання поезії, цю нішу обрав для себе Владислав Чепіль, в літературній світлиці у його виконанні прозвучала поезія живого класика української літератури Ліни Костенко «Крила».

Проте, наше життя було б не повним, без чарівливих звуків музики і краси пісень, тож і на цьому вечорі відпочинку, поезія перепліталась із музичними номерами. Справжньою окрасою заходу став виступ оркестру «Веселі дзвіночки», його музикантами є вихованці центру для неповносправних дітей «Насіння Надії» під керівництвом Світлани Мазурець.

Свій музичний дарунок учасникам заходу підготували гості із Бердичівської організації УТОС. Ціла низка пісень у їхньому виконанні була прийнята щирими, вдячними оплесками. Свої вірші, багато з яких покладені на музику, виконав добрий друг і помічник центру «На рівних» Богдан Водинюк.

А який же відпочинок без гумору, жартів і сміху. Порцію позитиву вніс у творче спілкування член ГО «Стимул» Сергій Бондарчук, котрий зачитав кілька гуморесок Павла Глазового, чим потішив та розвеселив усіх присутніх.

Не бракувало цього вечора і просто добрих побажань, так до присутніх звернувся настоятель греко-католицької церкви отець Іван. Він щиро зізнався, що вражений силою духу, людей, котрі, не зважаючи на всі труднощі і життєві перипетії, не втрачають доброго гумору, творять, надихають і спонукають інших на добрі справи. А ще отець зазначив, що цього вечора, він побачив, чим насправді є любов. Про це не можна прочитати у великих багатотомних філософських трактатах, цього не вчать розумні підручники – любов живе у серцях світлих, добрих, обдарованих людей.

Також до слова був запрошений помічник народного депутата Володимир В'ячеславович Пономарчук, котрий зазначив, що народний депутат Анжеліка Лабунська та благодійна організація «ЛАВ» завжди підтримують центр реабілітації «На рівних» в усіх його добрих починаннях.

Варто зазначити, що цього року, вперше вечір відпочинку відбувається у оновленій великій залі Центру, котрий відремонтували завдяки проекту «Independent Life, його розробили та допомогли втілити в життя МБФ «Планета Взаємодопомоги» і особисто Ірина Чорнобривець. Тому отримувати вітання від цієї людини було особливо приємно, адже за роки реалізації проекту Ірина Іванівна стала не просто добрим другом, а майже рідною людиною для багатьох учасників цієї спільноти.

Під кінець офіційної частини вечора директор центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» Юрій Яремчук подякував всім присутнім за чудовий відпочинок, тепле, дружнє спілкування і закликав не бути байдужим до життя громадської організацій і бути його активним учасником. Бо насправді так хочеться, щоб Центр по-справжньому став другим домом, для всіх, під чиї потреби власне і був створений.

А завершився цей прекрасний захід неформальним спілкуванням за чашкою ароматної кави.

Ольга Мельник

«Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами «Насіння Надії»

Бердичівляни пошили подушки для бійців 26 артбригади

У важкий час, що нині є у країні, всі наші думки звернені на те, аби на рідній землі настав мир. Усі прагнуть наблизити кінець воєнних дій на сході України. Кожен допомагає тим, чим може. До допомоги українським військовим також долучився центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», котрий об’єднав у собі дві громадські організації людей з особливими потребами інвалідів-візочників «Стимул» та центр реабілітації для неповносправних дітей «Насіння Надії».

Велике бажання допомогти захисникам Батьківщини спонукало людей з особливими потребами до активних дій, вони не мають багато коштів і сил, проте мають щирі серця і добрі наміри, саме тому була розпочата акція під назвою «З надією на мир».

Спочатку виникла ідея, шити подушки для солдат, аби після важких боїв наші захисники, мали, куди прихилити голову. Щоб ці маленькі речі зігрівали їх теплом дбайливих рук, навіювали добрі сни та слугували оберегом.

Ідея сподобалась усім і до її реалізації долучилось чимало добрих, співчутливих людей. Перш за все були необхідні матеріали для пошиття подушок і тут на допомогу прийшов приватний підприємець Олександр Володимирович Митко, (відділ тканин центрального універмагу). За пошив наволочок взялася волонтер центру «На рівних» Оксана Заїчко, оскільки саме в неї виявилась добра та справна швейна машинка.

Отже справа зрушила з місця, та найбільш довготривалою роботою виявилось наповнення подушок. Їх набивка складалась із синтапону, котрий треба було смикати на дрібні шматочки і скручувати у невеличкі клубочки, котрі своїм виглядом дещо нагадували пухкі сніжки.

Крім членів громадських організацій до набивання подушок, долучилися учні 7б класу НВК №4 а саме Катерина Мосюйда, Анна Лавренюк, Дарина Гула, Вероніка Янковська, Злата Олексюк, Вікторія Поліщук, Богдан Сорока. Особливу подяку за таку відчутну допомогу, хотілося б висловити класному керівникові школярів Оксані Сергіївні Петанченко, бо її 7б не аби як прискорив роботу.

І ось 21 вересня у Міжнародний день Миру, котрий відзначало і наше місто, перші готові подушки були передані представникам бердичівської 26 артбригади. Крім практичного застосування ці подушки також можуть слугувати оберегами для солдатів, адже до кожної подушки прикололи ладанку з іконкою. Освячені ладанки військові можуть пришпилити до свого одягу, аби вони оберігали їх від біди.

Члени громадських організацій людей з особливими потребами та всі причетні до доброї справи, щиро сподіваються, що ці прості, проте зроблені від щирого серця речі, будуть корисними для захисників нашої вітчизни.

А акція «З надією на мир» триває, до неї можуть долучитися всі бажаючі. Щоп’ятниці о 13.00 у приміщенні центру «На рівних» по вулиці Європейська 106 збираються небайдужі люди, аби наповнювати подушки, та відправляти військовим у зону АТО. Єдине про що просять люди з особливими потребами, щоб швейні фабрики чи інші приватні підприємства, що мають обрізки і відходи синтапону, паралону, або інших м’яких матеріалів, котрі можуть слугувати наповнювачами для подушок, надавали їм ці матеріали. Обрізки та дрібні шматочки, вже не потрібні для пошиття, а тут вони зможуть слугувати добрій справі.

І нехай ця робота не дуже помітна, проте замість страху, злих слів на адресу ворога та безсилих сліз, краще зробити щось корисне для солдат – це ефективніше і, можливо, хоч якось покращить їх побут та наблизить нас усіх до довгоочікуваного миру

Бердичівляни поділилися досвідом щодо покращення умов життя дітей з інвалідністю

Автор: Ольга Мельник Джерело матеріалу газета Бердичівські новини

14.08.2014 13:10

Нещодавно у місті Вінниця відбувся спеціалізований Форум для батьків, що виховують дітей з інвалідністю. Ініціаторами та організаторами такого заходу стали: Всеукраїнське громадське об'єднання «Національна Асамблея інвалідів України», Міжнародна організація SOFT Tulip та Вінницька обласна громадська організація Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця». На даний захід прибули 150 учасників з усієї України, це були батьки що виховують дітей з особливими потребами, та представники батьківських громадських організацій. Були тут і маленькі учасники, адже дітки з важкими формами інвалідності не можуть на довго залишатися без опіки своїх найрідніших людей. На цьому Форумі місто Бердичів і центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» представляли члени ГО «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» родина Назарових: мама Наталя і донька Ліза. Їх метою було поділитися досвідом у вихованні особливих дітей, знайти спільне рішення проблем по інтеграції сімей, що мають подібні проблеми, у життя громади, ознайомитись з роботою різних громадських організацій людей з інвалідністю. А найголовнішим завданням цієї поїздки було привнесення корисного досвіду різних громадських об’єднань у роботу центру реабілітації «На рівних». Тож по закінченню чотириденної «Міжнародної конференції щодо підвищення спроможності батьківських об'єднань у представленні інтересів дітей та молоді з інвалідністю» вже у Бердичеві відбувся невеличкий тренінг-підсумок, такої цікавої і корисної поїздки. Наталя Назарова, зустрілася з батьками, вихованців нашого Центру, поділилася враженнями про відвідини міста Вінниці та розповіла про багато корисних речей, про котрі вона довідалась на форумі, адже саме ця важлива інформація здатна поліпшити життя дітей та людей з інвалідністю загалом. Нажаль так склалося в нашій державі, що навіть прийняті хороші законодавчі акти не працюють, оскільки державні службовці не поспішають їх виконувати, а ті категорії населення, котрих вони стосуються, за часту навіть і не здогадуються про свої права. Подібні конференції, з’їзди й інші заходи дуже корисні, саме в питанні інформативності, бо поінформованість спонукає до подальших активних дій. Також в колі однодумців народжується багато корисних ідей для подолання спільних проблем, а ще люди дізнаються, як про позитивний, так і негативний досвід інших, тож вже на власному прикладі не набивають таких болючих гуль. Отже всі ці потрібні й корисні речі в дружньому по-родинному теплому колі і обговорили наші бердичівські матусі, беручи до уваги ті знання, котрі привезла із Міжнародного форуму, для батьків, що виховують дітей з інвалідністю, представниця центру реабілітації «На рівних» Наталя Назарова. Та головним висновком конференції могли б стати слова відомого твору Івана Франка: «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить». Звичайно, класик нашої літератури не мав на увазі саме людей з особливими потребами, проте був правий в усьому, бо лише від нас залежить, чи зможемо ми створити своє суспільство таким, щоб у ньому було добре усім, не залежно від стану здоров’я та життєвих обставин. Саме від активності громадських об’єднань і кожної родини, що має особливу дитину, залежить, яким буде майбутнє цих малят. І тільки системними, цілеспрямованими, активними діями можна змінити цей світ на краще. Усім і кожному слід пам’ятати, що майбутнє починається просто у цю мить, що ми проживаємо зараз.

Бердичівські родини відпочили у «Добрій оселі»

Триває літо: чудова, тепла, яскрава пора. А ще - це час відпусток, канікул, відпочинку та оздоровлення. Добре тому, хто може дозволити собі путівку до моря, відвідини модних курортів чи, може, мандрівки до якихось екзотичних країн. Проте, так щастить далеко не всім, а особливо тим верствам населення, котрі мають статус «найбільш незахищених».

На жаль, до категорії згаданих осіб належать і дітки, що мають інвалідність, але саме вони найбільше потребують оздоровлення, підтримки та й просто звичайної уваги до себе. Мабуть, керуючись саме такими думками, міжнародний благодійний фонд «Місія в Україну» створив для таких діток літній табір. Проте, це й не дивно, адже головним завданням даного фонду є допомога найуразливішим верствам населення, а саме жінкам з небажаною вагітністю і діткам з інвалідністю. Діяльність організації розповсюджується на місто Житомир та всю Житомирську область.

Отже, серед інших корисних соціальних проектів «Місії в Україні» є і літній табір для особливих дітей «Добра оселя». І так вже 10 рік поспіль у передмісті Житомира в смт. Зарічани оселя добра приймає на гостину своїх відпочивальників з усієї області. Протягом літа тут зустрічають дві табірні зміни: перша – для діток з 7-14 років, друга - для підлітків віком з 14 років.

Цього літа там пощастило побувати і нашим маленьким бердичівлянам з центру соціокультурної і активної фізичної реабілітації «На рівних». Діток було запрошено разом з батьками, загалом 6 наших родин провели 9 незабутніх днів у таборі «Добра оселя». Термін наче і не довгий, проте доволі насичений подіями і гарними враженнями. Кожен малюк почував себе дійсно особливим, бо жоден не був обділений увагою. За одним маленьким відпочивальником був закріплений один волонтер, котрий виконував роль помічника і доброго друга. Відтак про свою маломобільність та розгубленість можна було забути, новий знайомий домчить тебе на інвалідному візочку куди завгодно, або ж візьме за руку і поведе туди, де найцікавіше, а це значить, що у тебе немає жодних шансів пропустити щось важливе у розлогій розважальній програмі. Крім того, твоя рідна матуся теж буде поряд, а що ще треба дитині – безпечна радість та втіха.А забавлянок та розваг було безліч: і спортивні ігри, і різноманітні конкурси, і театралізовані вистави, і творчі майстерні, де можна ще й навчитись чомусь корисному. Коли запитуєш у малят, що запам’яталось найбільше, однозначної відповіді немає. Із щасливими усмішками на вустах малюки починають перелічувати: «Ой, одного разу нас навчали робити торт, а ще у нас була прогулянка по воді, на катері, а якось нам привезли повітряні гірки, також ми ставили виставу, а отой хлопчик так гарно грає на музичних інструментах, а ось той щодня на ранковій гімнастиці танцював і всі йому підтанцьовували». Багато говорить дітвора і про своїх нових друзів волонтерів, бо вони стали для них, як рідні.Але за дитячими розвагами організатори табору не забули і про дорослих. Для особливих мам і особливих діток теж була запропонована цікава розважальна програма: тут вони мали змогу розкрити свій творчий потенціал, розважитись, поспілкуватись, а одного дня до жінок навіть навідались спеціалісти спа-салону, аби рідні нені стали ще прекраснішими. Та все колись закінчується, навіть найпрекрасніший відпочинок. Щоб полегшити сум від прощання, діткам влаштували справжній бал, де кожен зміг відчути себе принцом та принцесою, до речі, захід мав чітку вимогу «Без батьків та дорослих». Це була справжня дитяча вечірка. За свій чудовий незабутній відпочинок родини центру «На рівних» завдячують не лише МБФ «Місія в Україні», а ще й давнім друзям та добрим помічникам з благодійного фонду «Вартимей» за допомогу в організації поїздки. Малі відпочивальники та їх батьки щиро вдячні за тепло ваших сердець і добро та щирість ваших вчинків.

Ольга Мельник

Добрий лікар Джоні допомагає маленьким бердичівлянам

П'ятниця, 27 червня 2014, 14:07 Ольга Мельник Газета РіО-Бердичів

Не так давно словниковий запас вітчизняних реабілітологів і лікарів поповнився новим терміном, а саме «каністерапія». Таке незвичне для нашого слуху і вимови поєднання літер та звуків виникло завдяки двом іноземним мовам: «каніс» на латині означає собака, а «терапія» грецькою - лікування.Ну, звісно, собак не використовують в якості пігулок, крапель чи ін’єкцій, проте давно помічено, що гарні емоції, що виникають в результаті спілкування людини із собакою сприяють швидшому одужанню.

Невідомо коли вперше люди помітили терапевтичний ефект від своїх домашніх улюбленців, проте в історії собако-терапії є один відомий факт. Під час другої світової війни, лікарі, що доглядали за пораненими, виявили, що в тих госпіталях при котрих дозволяли мешкати собакам, хворі, котрі любили бавитись з тваринками, одужували швидше.

Пізніше песиків почали залучати до реабілітації дітей-інвалідів, найчастіше це були психічні та нервові розлади, затримки розвитку, хвороби нервової системи. Пацієнтами чотирилапих лікарів часто стають діти аутисти, малеча з синдромом Дауна та дитячим церебральним паралічем (ДЦП).

Звичайно, якихось надприродних здібностей собаки не мають, все значно простіше, вони лікують своєю любов’ю, теплом і добротою. Проте буде помилкою вважати, що придбавши дитині песика, родина одразу отримує терапевта. Існують певні нюанси, не кожна собака може брати участь у терапевтичних заняттях, перш за все у характері пса має бути відсутня агресія, він повинен спокійно реагувати на будь-які дії дітей. З собакою має працювати тренер-кінолог, аби привчити до слухняності та покірності, щоб не траплялося неприємних інцидентів при роботі з дітьми.

Сам сеанс каністерпії проходить під наглядом психолога та каністерапевта, перш за все дітки долають свій страх перед твариною, товаришують з нею та набираються позитивних емоцій. Діти з порушенням мовлення, намагаючись віддати команду псу, або просто спілкуючись з ним, непомітно для себе, вчаться правильно вимовляти слова, адже їм так хочеться щоб цей незвичайний лікар їх зрозумів, збоку це виглядає, як гра дитинки з собакою.

Часом трапляються випадки, коли через хвороби центральної нервової системи, дитина не може повністю володіти своїм тілом, оскільки м’язи надмірно розслаблені, або ж навпаки неприродно стиснуті, гра з собакою, для таких діток може бути лише мрією, але і тут пухнастий лікар може прийти на допомогу. Коли маленького пацієнта кладуть на велике м’яке тіло пса, малечу охоплюють приємні відчуття, окрім того тварина дихає, природно здіймаючи та здуваючи живіт від цих рухів м’язи дитини теж скорочуються і розслабляються, так відбувається своєрідний природній масаж.

Такий цікавий спосіб лікування, як каністерапія використовують і у місті Бердичеві в центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Допомагають у цій добрій справі двоє волонтерів, а саме кінолог Юзеф Феліксович Конинский та пес Джеймс породи бернський зенненхунд, щоправда, тут його люблячи називають Джоні, лікар Джоні. Цій породі собак зовсім непритаманна агресія, вони неймовірно добрі і терплячі.

Коли Джоні разом з господарем відвідує малят, для них це справжнє свято, вони радіють, тішаться і кожен хоче доторкнутися, погладити, обійняти доброго пса, котрий видається їм велетнем, втім він слухняно виконує всі команди господаря і з легкістю спілкується з малятами. Добрий пес навіть став головним героєм відеокліну, в котрому показані його заняття з малечею, цей сюжет розчулює всіх глядачів, навіть затятих скептиків. Єдине до чого доктор Джоні ставиться з пересторогою – це команда: «Голос!» Перед тим, як зробити, те про що його просять, він обережно озирається на хлопчиків і дівчаток, наче боїться налякати, і, лише тоді, виконує. Отакий він розумничок наш добрий Лікар Джоні.

Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро вдячний доброму лікарю та його господарю за лікування добром, теплом, щирістю і любов’ю та завжди з нетерпінням чекають дорогих друзів у гості.

Відпочинок в колі друзів

Автор: Ольга МЕЛЬНИК

20.06.2014 14:17 Газета "Бердичівські новини"

Весело та корисно проводять літній час дітки з особливими потребами у таборі денного перебування «Сонечко», що організований для них у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Тут тобі і робота в творчій майстерні «Веселка», і спортивні змагання, і різноманітні розваги. Так днями на гостину завітали артисти недільної школи церкви «Сілоам», а з ними і добрий знайомий малят клоун Чупа-Чупс. Кумедний такий дивак з рожевим волоссям і червоним носом, у яскраво смугастому светрі, та штанах, наче придбаних на виріст, а щоб вони раптово не спали і не загубилися їх тримають райдужні підтяжки. Але таке барвисте вбрання від клоунського кутюр’є разом із веселою непосидючою вдачею цього персонажу, якраз і приваблюють до себе малят та не дають їм сумувати. Дітвора залюбки танцює з ним у веселих хороводах, вивчає слова нових пісень та рухи танців. Роль кумедного клоуна витівника виконує волонтер церкви «Сілоам» О.П. Лісевич. Крім веселого улюбленця, дітки ще познайомились з персонажами лялькової вистави, котрі розповіли діткам про мудру книгу «Біблію», котра знає відповіді на всі питання, що цікавлять людей. Цього разу вона вирішила одвічний спір про те, а що ж було раніше курка чи яйце. Так от: «Спершу було слово і слово було у Бога і Бог було слово…» Це дає нам розуміння того що Бог створив і курку, і яйце, і за його дивним задумом, з того часу з яєць народжуєте нове життя, маленькі пухнасті курчатка. Після цікавої, повчальної вистави хлопчики і дівчатка мали змогу трошки порухатись спочатку грались з клоуном в м’яча, а потім затіяли футбольний матч. А незвичним він був тому, що замість звичного кругленького короля стадіонів діти грали безліччю маленьких кульок, переможцем мала бути команда котра закинула на поле свого суперника найбільшу кількість куль. Та ця забавка виявилась настільки веселою, що захопила не лише гравців, а й глядачів навіть дорослі мами і тата не відмовляли собі у задоволенні поштовхати ногами кругленькі кулі. Зрештою перемогла дружба, а кубком перемоги був гарний настрій та дзвінкий дитячий сміх. На сам кінець гості почастували діток смачними цукерками та подарували кожній дитині нову, барвисту «Дитячу Біблію», а ще кольорові повітряні кульки, з котрих клоун майстрував найрізноманітніші фігурки: песиків, квіток і навіть мечів. Колектив центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро дякую пастору церкви «Сілоам» Миколі Григоровичу Крицькому та волонтерам О.Л. Осадчук, О.П. Лісевич, Д.О. Кекер, І.О. Шляхову, С.А.Тарасюк, усій недільній школі та кожному прихожанину цього зібрання не лише за цей чудовий день, а й за величезну підтримку і допомогу, що церква надає Центру і всім людям з особливими потребами.

Як Кльопа, Закльопа і Шпунька в гості прийшли до малят

Понеділок, 16 червня 2014, 16:23 Ольга Мельник
Газета РІО-Бердичів

У центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» триває літній табір денного перебування «Сонечко». На днях туди завітали посланці «Рожевого Слоненяти» так, так того самого незвичного слоненяти, що мешкає у середмісті в клубі розваг імені себе і є президентом дитячої країни розваг. У його величезній лабораторії забавок існує «Школа аніматорів», де навчаються чарівники, що здатні перевтілюватись будь в кого, заради щасливих посмішок дітей.

Серед величезної кількості чудернацьких образів є і веселі клоуни Кльопа, Закльопа, Шпунька, саме ці витівники завітали в гості до нашого Центру, щоб хлопчиків і дівчаток повеселити та гарним настроєм наділити. Бо, як відомо, ті хто перебуває в гарному гуморі завжди почуваються здоровішими, а для наших особливих діток, це над важливо.

А де ж ховається гарний настрій? Та ж в усмішках красивих і в оченятах щасливих! Його варто лише розбудити, от і почали веселі клоуни свої чудні розваги: із дітками грали, танцювали, співали і навіть влаштували справжнє сафарі у джунглях, полювали на царя звірів – Лева. І хоч повернулися малята із цієї подорожі без здобичі, однак встигли назбирати у мальовничих заростях повні пригорщі сміху собі та своїм батькам на втіху.

А потім у м’яча зіграли, як каченята танцювали і лабіринтами блукали, разом з клоуном стрибали. Ну, а потім, ясна справа, вся веселая ватага в колі дружнім спочивала. Добра клоунська бригада щічки діткам змалювала сонечками, квітами, промінцями світлими.

А на згадку дітворі залишилися квитки до дитячої кімнати «Смішарики» та ігрового табору «Кроха».

Навчально-реабілітаційний центр «Насіння Надії» та центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», щиро дякує святковій агенції «Імперія свята» за подарований нашим малятам день розваг.

Релігійна громада з Києва відвідала центр «На рівних»

Анна Павловська Джерело газета "РІО- Бердичів"

Цими вихідними, у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», зустрічали гостей з Києва. В закладі, що лише нещодавно відкрив свої двері для бердичівлян з особливими потребами, завдяки зусиллям ГО «Стимул» та центру «Насіння Надії», панує дружня, тепла родинна атмосфера та затишок. Це відчувається в ставленні до кожного відвідувача, у роботі педагогів, психологів, логопедів та всієї команди центру «На рівних».

Гостинно і щиро зустріли і делегацію єврейської релігійної громади «Надія» з міста Києва, яка простягнула руку допомоги центру саме в той момент, коли це було дуже потрібно і допомагала в реконструкції закладу. Адже будівництво і перепланування приміщення центру потребувало значних витрат, більшу частину з яких на себе взяла єврейська релігійна община. Саме завдяки цьому реконструкцію завершено і тепер двері оновленого приміщення завжди відкриті для діток та людей з особливими потребами.

«Допомога від єврейської громади надійшла саме тоді, коли це було вкрай необхідно, реконструйоване приміщення нагадувало «руїни Сталінграду» – відзначив Юрій Яремчук, голова організації інвалідів-візочників «Стимул» та керівник центру «На рівних», вітаючи гостей, що прибули поглянути на результати співпраці.

Головний равін релігійних громад прогресивного іудаїзму в Україні та міста Києва Олександр Духовний, під час зустрічі, що відбулась в актовому залі центру, сказав від імені гостей багато теплих і приємних слів на адресу ГО «Стимул», центру «Насіння Надії», спеціаліста МБФ Ірини Чорнобривець, які доклали максимум зусиль для втілення в життя ідеї центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації. В свою чергу Юрій Яремчук, керівник ГО «Стимул» вручив подяки та дипломи представникам общини за співпрацю, допомогу та підтримку проекту "Independent Life " - зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя".

Під час зустрічі гості мали можливість переглянути фільм «Щасливі хвилини спілкування», про такий вид терапії, як спілкування з собаками – каністерапія і саме заняття з чотирилапим лікарем. Свої таланти продемонстрували і вихованці центру, які підготували невеличкий концерт, який завдяки своїй щирості нікого не зміг залишити байдужим. Зарядившись позитивними емоціями, члени делегації відвідали визначні місця Бердичева і вирушили додому з незабутнім міксом гарного настрою подарованого друзями з центру «На рівних»

День матери в Центре "На равных"

Только недавно свои двери торжественно от